Упізнати епоху на слух – безкоштовний курс: історія музики

Ти вмикаєш радіо посеред твору. Чи зможеш за кілька секунд сказати, чи походить він із Середньовіччя, часів Баха, доби романтизму чи 1960-х? Маючи трохи методу, часто це можливо. Фахівці не вгадують: вони спостерігають низку ознак, як детектив. Цей урок пропонує тобі їхній метод, а потім — підсумкову таблицю всіх епох курсу.

Метод у п’яти запитаннях

Хто грає? Інструменти — перша ознака і часто найнадійніша. Самі голоси без супроводу: Середньовіччя чи Відродження. Клавесин: бароко. Легке раннє фортепіано чи невеликий оркестр із двома валторнами: класицизм. Великий оркестр із численними мідними: романтизм. Електрогітара, ударна установка, синтезатор: XX століття. Зверни увагу і на якість запису: тріскучий, вузький звук вказує на запис, зроблений приблизно до 1950 року.
Як організовано партії? Це фактура. Одна лінія (монодія): григоріанський хорал, трубадури. Кілька рівноправних ліній, що імітують одна одну (поліфонія, контрапункт): Відродження, Бах. Мелодія над супроводом: класицизм, романтизм, пісня. Шари звуку чи повторювані фігури: сучасна академічна музика, електронна музика.
Що роблять акорди? Це гармонія. Голі квінти й октави: Середньовіччя. М’які тризвуки без вираженої напруги: Відродження. Чіткі каденції, ясна тональність: бароко і класицизм. Напружений хроматизм, постійні модуляції: романтизм. Акорди, що ковзають заради барви: імпресіонізм. Жодної тональності: авангард XX століття. Септакорди й нонакорди, блюзові ноти: блюз і джаз.
Як рухається ритм? Вільний ритм, що йде за словами: григоріанський хорал. Рівна, рушійна пульсація, як у швейної машинки: бароко. Темп, що дихає (рубато): романтизм. Синкопи: регтайм, латиноамериканська музика, джаз. Нерівні восьмі, довга–коротка: свінг і блюз. Малий барабан на 2 і 4: рок і поп. Метри, що постійно змінюються: Стравінський і пізніше. Гіпнотична, дуже повторювана пульсація: мінімалізм, електронна музика.
Яка форма, яка тривалість? Короткий танець із двох повторюваних половин: бароко. Сонатна частина з темами, розробкою і репризою: класицизм. 12-тактова схема: блюз. Тема, соло, знову тема: джаз. Куплет, приспів, близько трьох хвилин: пісня і поп. Симфонія на годину: пізній романтизм.

Не покладайся на одну ознаку. Одна ознака сама по собі може ввести в оману: рок-гурт може використати клавесин, сучасний композитор може писати в бароковому стилі. Саме збіг ознак дає змогу зробити висновок. А якщо вагаєшся між двома сусідніми епохами, це вже чудова відповідь!

Таблиця епох

Ця таблиця підсумовує вісімнадцять стилів стрічки часу. Дати приблизні: стилі перетинаються і ніколи не закінчуються одномоментно.

Стиль	Дати	Ознаки для вуха
Середньовіччя	800–1400	Самі голоси в унісон, латинський спів, вільний ритм; згодом голі квінти й октави, фідулі й блокфлейти
Відродження	1400–1600	Хор a cappella, рівноправні голоси, що імітують один одного, м’які акорди; лютня, віоли, танці
Бароко	1600–1750	Клавесин і генерал-бас, рівна пульсація, прикраси, контрапункт, блокові контрасти гучного й тихого
Класицизм	1750–1820	Ясна мелодія із супроводом, урівноважені фрази, невеликий оркестр, раннє фортепіано
Романтизм	1810–1900	Співучий рояль, рубато, багата гармонія, крайні емоції, віртуозність
Пізній романтизм і національні школи	1860–1920	Велетенський оркестр, хроматизм, народні барви (лади, танці), дуже довгі твори
Імпресіонізм	1890–1930	Пливкі, паралельні акорди, пентатоніка й цілотонова гама, тиха динаміка, вишукані барви
Модернізм XX століття	1900–1950	Вільний дисонанс, атональність, вбивані ритми і змінні метри, стилізована народна музика
Сучасна музика	з 1945	Окремі звуки чи звукові маси, електроніка, тиша або, навпаки, мінімалістичне повторення
Традиційна музика	завжди	Голоси й прості інструменти, короткі повторювані мелодії, пентатонічні чи ладові звукоряди, бурдони, танець
Регтайм	1895–1920	Фортепіано соло, ліва рука «умпа», синкопована мелодія, маршова форма
Блюз	з 1900	12-тактова схема, блюзові ноти, заспів і відповідь, гітара чи фортепіано
Джаз	з 1910	Свінг, імпровізація, мідні й саксофони, волкінг-бас, розширені акорди
Танго	з 1880	Бандонеон, чіткий 4/4 із поділом 3+3+2, різкі акценти, драматичні зупинки
Шоро, самба, босанова	з 1870	Флейта і кавакіньо, бразильські синкопи; м’який голос і гітара в босанові
Фолк	з 1930	Один голос, акустична гітара, оповідні тексти, перебір пальцями
Рок і поп	з 1950	Електрогітари, ударні з бекбітом, пісні куплет-приспів, студійне звучання
Музика до фільмів	з 1908	Симфонічний оркестр, лейтмотиви, музика, що йде за дією та емоціями

Три слухання з підказками

Потренуйся на творах, які легко знайти. Перш ніж читати відповідь, запиши свої відповіді на п’ять запитань.

Слухання 1: чоловічий хор співає латиною, в унісон, без інструментів, без регулярної пульсації. Ознаки: самі голоси, монодія, вільний ритм. Висновок: григоріанський хорал, Середньовіччя.
Слухання 2: клавесин і скрипки, бас, що рухається без упину, блокові контрасти динаміки, щедро прикрашена мелодія. Висновок: бароко, наприклад концерт Вівальді.
Слухання 3: контрабас грає одну ноту на долю, ударні м’яко «їдуть» на тарілці, саксофон імпровізує на багатих акордах, восьмі довга–коротка. Висновок: джаз, імовірно після 1945 року.

Щоб піти далі

Кожен урок цього курсу завершується списком для слухання: зроби його своєю програмою слухання, користуючись методом. Відкрий сторінку стилю на стрічці часу і зіграй одну із запропонованих п’єс на фортепіано чи гітарі: епоху впізнаєш тим краще, що вже грав її музику власними пальцями.

Нагадування: останній розділ курсу простежує шлях фортепіано крізь ці самі епохи, починаючи з уроку Від старовинних клавішних до сучасного фортепіано.