Акорди без основного тону (форми A і B)

Теорія музики · Джазова гармонія · Рівень 5 · 16 хв

Коли основні тони бере на себе басист, піаністові вже не треба їх дублювати. Наприкінці 1950-х Білл Еванс, Вінтон Келлі та Ред Гарленд популяризували акорди без основного тону (rootless voicings): чотири ноти в лівій руці довкола центрального До, з терцією, септимою і розширеннями. Так народилося звучання сучасного джазового фортепіано.

Дві форми

  • Форма A: терція внизу. Мінорний чи мажорний акорд: 3-5-7-9. Домінантовий: 3-13-7-9.
  • Форма B: септима внизу. Мінорний чи мажорний акорд: 7-9-3-5. Домінантовий: 7-9-3-13.

У ii–V–I чергують A-B-A або B-A-B, і голоси зсуваються щонайбільше на крок:

Dm9G13Cmaj9
A – B – AФа Ля До МіФа Ля Сі МіМі Соль Сі Ре
B – A – BДо Мі Фа ЛяСі Мі Фа ЛяСі Ре Мі Соль
M:4/4
L:1/4
%%staves {P B}
V:P clef=bass
V:B clef=bass
K:C
[V:P] "Dm9"[F,A,CE]4 | "G13"[F,A,B,E]4 | "Cmaj9"[E,G,B,D]4 | "Dm9"[CEFA]4 | "G13"[B,EFA]4 | "Cmaj9"[B,DEG]4 |]
[V:B] D,,4 | G,,4 | C,4 | D,,4 | G,,4 | C,4 |]

Верхній нотний стан — ліва рука піаніста. Нижній — контрабас. Послухай, як від акорду до акорду рухаються лише одна-дві ноти, на півтон чи тон.

Альтеровані домінанти

На V нону й терцдециму часто альтерують. G7(♭9,♭13) у формі B: Фа Ля♭ Сі Мі♭. Таке розташування тримає максимальну напругу перед розв’язанням у Cmaj9 чи Cm6.

Де грати?

Тримай ці акорди приблизно між Ре під центральним До і Соль над ним. Нижче вони каламутніють, вище — заважають мелодії. Обирай форму A чи B залежно від основного тону, щоб лишатися в цій зоні.

Як вивчати: візьми ii–V–I у До, грай A-B-A, потім B-A-B, доки не дійде до автоматизму. Потім спустися на цілий тон (ii–V–I у Сі♭) і так далі. Дванадцять тональностей, дві форми: словник на все життя.
Без басиста ці акорди звучать «без опори». У сольному фортепіано спершу зіграй основний тон (на долю), а потім акорд, або користуйся каркасними акордами.

✓ Пройти тест уроку

← Каркасні акорди (shell voicings) · Тритонова заміна →