Період і речення

У класичній музиці фрази поєднуються за двома головними 8-тактовими моделями, які кожен піаніст зустрічає на кожній сторінці Гайдна, Моцарта чи Бетховена.

Період: запитання і відповідь

Період складається з двох фраз: засновку (запитання), що закінчується слабкою каденцією — часто половинною, — і висновку (відповіді), який починається так само, але закінчується повною каденцією. Ідеальний приклад — «Ода до радості» Бетховена.

M:4/4
L:1/4
K:C
"C"E E F G | "G"G F E D | "C"C C D E | "C"E3/2 "G"D/ D2 |
"C"E E F G | "G"G F E D | "C"C C D E | "G"D3/2 "C"C/ C2 |]

Такти 1-4: засновок зупиняється на Ре над домінантовим акордом (половинна каденція): музика ставить запитання. Такти 5-8: висновок повторює той самий початок і завершується на До (повна каденція): це відповідь. Коли обидві фрази починаються однаково, це період повторної будови; інакше — період неповторної (контрастної) будови.

Речення: представлення і продовження

Друга модель (речення, термін Арнольда Шенберга) влаштована інакше:

• Представлення (такти 1-4): 2-тактова базова ідея, потім її повтор (часто перенесений на домінанту);
• Продовження (такти 5-8): ідея дробиться на коротші одиниці, гармонічний ритм пришвидшується, і все мчить до каденції.

M:4/4
L:1/4
K:C
"C"c2 e g | e2 c2 | "G7"B2 d f | d2 B2 | "C"c e "F"f a | "Dm"f d "G7"B d | "C/G"e2 "G7"d2 | "C"c4 |]

Схема 2 + 2 + 4 створює розгін: сказати, повторити, а тоді прискоритися до мети. Початок Сонати op. 2 № 1 Бетховена — хрестоматійний приклад.