Мотив і фраза
Теорія музики · Музична форма · Рівень 3 · 12 хв
Музика організована як мова: клітинки (слова) утворюють фрази, фрази — абзаци, абзаци — твір. Розуміння цієї архітектури змінює гру: ти перестаєш читати ноти й починаєш розповідати історію.
Мотив
Мотив — це найменша впізнавана музична думка: кілька нот, ритм, обрис. Найвідоміший в історії відкриває П’яту симфонію Бетховена: три повторені ноти й довга нота нижче. З нього виростає вся перша частина.
M:2/4 L:1/8 Q:1/4=108 K:Cm z G G G | !fermata!E4 | z F F F | D4- | !fermata!D4 |]
Розвиток мотиву
Композитор оживляє мотив, перетворюючи його. Основні прийоми:
- Повтор: без змін (наполегливість);
- Секвенція: той самий мотив, перенесений вище чи нижче;
- Обернення: інтервали змінюють напрямок (що йшло вгору, йде вниз);
- Ракоход: мотив, зіграний задом наперед;
- Збільшення / зменшення: тривалості нот подвоєні чи вдвічі скорочені;
- Дроблення: лишають і повторюють лише частину.
M:4/4 L:1/4 K:C "^motif"C D E C | "^sequence"D E F D | "^inversion"c B A c | "^augmentation"C2 D2 | E2 C2 |]
Фраза
Фраза — це завершена музична думка, що закінчується каденцією: граматичне речення музики, часто завдовжки 4 такти (іноді 2, 8 або нерегулярна). Її впізнаєш на слух: наприкінці можна вдихнути. Співаки й духовики саме там беруть дихання; піаніст теж мусить — подумки і звуком.