Мелізми: трель, мордент, групето, форшлаг
Теорія музики · Виразність: динаміка, артикуляція, знаки · Рівень 4 · 14 хв
Мелізми (прикраси) — це орнаментальні ноти, які скорочено записують знаком. Вони походять зі співочого мистецтва та барокової імпровізації, коли виконавці прикрашали мелодію. Як їх грати, багато в чому залежить від епохи: трель у Баха звучить не так, як трель у Шопена.
Знаки…
M:4/4
L:1/4
Q:1/4=66
K:C
!trill!d2 c2 | !uppermordent!e2 !lowermordent!e2 | !turn!d2 c2 | {d}c2 {/d}c2 | !arpeggio![CEGc]4 |]
…і як їх грати (класичний стиль)
M:4/4 L:1/16 Q:1/4=66 K:C dede dede c8 | e/f/e7 e/d/e7 | e2d2c2d2 c8 | d4c4 d/c15/2 |]
| Мелізм | Знак | Як грати |
|---|---|---|
| Трель | tr (і хвиляста лінія) | швидке чергування ноти з її верхньою сусідкою. Бароко: починай з верхньої ноти, на долю. Від Гуммеля / доби романтизму: часто з основної ноти. Часто завершується закінченням (нижня нота + повернення). |
| Верхній мордент (pralltriller) | коротка хвиляста лінія | нота – верхня – нота, дуже швидко |
| Нижній мордент | хвиляста лінія з вертикальним штрихом | нота – нижня – нота |
| Групето (gruppetto) | лежачий знак ∽ | верхня – нота – нижня – нота; якщо стоїть між двома нотами, грається після першої |
| Довгий форшлаг (аподжіатура) | маленька нота без риски | «спирається» на долю й забирає частину тривалості основної ноти (зазвичай половину, перед нотою з крапкою — дві третини); виразний, часто дисонантний |
| Короткий форшлаг (акачіатура) | маленька перекреслена нота | грається якомога швидше, «вдаряючись» в основну ноту |
| Арпеджований акорд | вертикальна хвиляста лінія | акорд швидко розкладають знизу вгору |
Термінологія: стережися «фальшивих друзів». У сучасній англійській mordent часто означає верхній мордент, тоді як історично німецький Mordent у Баха — це нижній. Довіряй знаку (зі штрихом чи без), а не назві.
Як працювати: спершу вивчи фрагмент без мелізмів, щоб відчути мелодію і пульс. Потім додавай їх повільно, за потреби виписавши розшифровку дрібними нотами. Мелізм має лишатися гнучкою прикрасою: він ніколи не повинен ламати пульс.
Типова помилка: грати барокову чи класичну аподжіатуру як акачіатуру (надто коротко, перед долею). Аподжіатура припадає на долю і добре чутна: саме вона несе виразність. Читай передмови до уртекстів — там часто пояснено мелізми кожного композитора (таблиця прикрас Баха, Куперена…).