Voicings: тісне і широке розташування

Voicing (розташування акорду) — це конкретний спосіб розкласти ноти акорду на клавіатурі: які ноти, в якому порядку, на якій висоті, якою рукою. Той самий Cmaj7 може звучати кришталево, тепло, густо чи повітряно — залежно від розташування.

Тісне і широке розташування

• Тісне розташування: усі ноти вміщаються в октаву, і між сусідніми голосами немає місця для ще одного звуку акорду. Компактно, ясно, легко зіграти однією рукою.
• Широке розташування: ноти розкидані більш ніж на октаву. Об’ємніше, більш «оркестрово».

M:4/4
L:1/2
%%staves {RH LH}
V:RH clef=treble
V:LH clef=bass
K:C
[V:RH] "Cmaj7"[CEGB]2 | "Cmaj7"[EGBc]2 | "Cmaj7"[B,EGc]2 | "Cmaj7"[EB]2 |]
[V:LH] z2 | z2 | z2 | [C,G,]2 |]

Такт 1: тісне розташування, основний вигляд. Такт 2: тісне розташування, обернення. Такт 3: drop 2 — береш другий голос згори (Сі) і опускаєш його на октаву; джазмени постійно так роблять, щоб «розкрити» тісний акорд. Такт 4: широке розташування, поділене між руками (основний тон і квінта в лівій, терція і септима в правій).

Золоті правила розташування

1. Унизу — широко, вгорі — тісно. Так влаштований натуральний звукоряд: у басу тримай широкі інтервали (октави, квінти); терції й секунди — для середнього і високого регістрів.
2. Нижня межа інтервалів: уникай терцій нижче за До, що на октаву нижче від центрального До (а секунд — навіть вище): вони перетворюються на невиразне гудіння.
3. Верхня нота співає: її чути найбільше. Обирай її так, щоб від акорду до акорду складалася гарна лінія.
4. Рухайся якомога менше між акордами: втримуй спільні звуки, решту переміщуй на крок.

Ось дуже поширена поп-послідовність у тісному розташуванні: права рука переходить від акорду до акорду без стрибків, а ліва тримає басові ноти:

M:4/4
L:1/4
%%staves {RH LH}
V:RH clef=treble
V:LH clef=bass
K:C
[V:RH] "C"[EGc]2 "Am"[EAc]2 | "F"[FAc]2 "G"[DGB]2 | "C"[EGc]4 |]
[V:LH] C,2 A,,2 | F,,2 G,,2 | C,4 |]