Розширення: 9, 11, 13

Продовж складати терції над септимою — і отримаєш нону, ундециму і терцдециму. Від До: До – Мі – Соль – Сі♭ – Ре – Фа – Ля. Це розширення (або «тенсії»). Зверни увагу: це 2-га, 4-та і 6-та ноти гами, лише октавою вище: 9 = 2 + 7, 11 = 4 + 7, 13 = 6 + 7.

Що кажуть символи

• C9 = C7 + 9: До Мі Соль Сі♭ Ре. Число розширення передбачає септиму (малу, якщо не написано «maj»).
• Cmaj9 = До Мі Соль Сі Ре. Cm9 = До Мі♭ Соль Сі♭ Ре.
• Cm11 = До Мі♭ Соль Сі♭ Ре Фа: розкішно звучить на мінорних акордах.
• C13 = C7 + 13 (Ля), зазвичай із ноною; ундециму пропускають.
• Cadd9, навпаки, не має септими.

Альтеровані тенсії

На домінантсептакорді розширення можна альтерувати, щоб посилити напругу: ♭9, ♯9, ♯11, ♭13. C7♯9 (До Мі Сі♭ Ре♯) — знаменитий «акорд Гендрікса», де велика терція треться об малу; C7♭9 — темний і драматичний.

M:4/4
L:1/2
%%staves {RH LH}
V:RH clef=treble
V:LH clef=bass
K:C
[V:RH] "Cmaj9"[EGBd]2 | "C9"[E_Bd]2 | "C13"[EAd]2 | "C7#9"[E_B^d]2 |]
[V:LH] C,2 | C,2 | [C,_B,]2 | C,2 |]

Усе грати не обов’язково!

Повний терцдецимакорд має сім нот: чисто його не зіграєш, та й звучить він відверто каламутно. Тож обирай:

1. Залиш терцію і септиму: вони визначають барву акорду.
2. Першою прибирай квінту (якщо вона не альтерована): вона майже нічого не додає.
3. Прибери основний тон, якщо його вже грає басист або твоя ліва рука.
4. Додай одне-два розширення вгорі акорду.