Пишемо для фортепіано: хорал, регістри і педаль

Музика може бути правильною на папері й водночас погано звучати на фортепіано — або бути незручною для гри. Писати ідіоматично — означає писати, пам’ятаючи про інструмент: його регістри, розмір рук, резонанс, педаль. Великі композитори-піаністи (Шопен, Шуман, Дебюссі) писали «під пальці». Цей урок збирає рефлекси, завдяки яким ноти добре звучать і зручно граються.

1. Хоральна фактура: чотири голоси

Хорал — школа гармонії: чотири голоси (сопрано, альт, тенор, бас) рухаються разом, і кожен — справжня мелодична лінія. На фортепіано права рука бере сопрано й альт, ліва — тенор і бас. Принцип: кожен голос рухається якомога менше, спільні ноти лишаються на місці.

M:4/4
L:1/4
Q:1/4=66
K:C
%%staves {RH LH}
V:RH clef=treble
V:LH clef=bass
[V:RH] "C"[ce]2 "F"[cf]2 | "G"[Bd]2 "Am"[Ac]2 | "F"[Ac]2 "G"[GB]2 | "C"[Gc]4 |]
[V:LH] [C,G,]2 [F,,A,]2 | [G,,G,]2 [A,,E,]2 | [F,,F,]2 [G,,D,]2 | [C,E,]4 |]

Простеж кожен голос окремо: бас (До – Фа – Соль – Ля – Фа – Соль – До) — справжня мелодія; альт і тенор рухаються невеликими кроками. Зверни увагу й на перервану каденцію (G → ля мінор) посередині. Писати в хоральному стилі, хай навіть кілька тактів, — найкраще тренування голосоведення.

2. Мелодія в лівій руці

Щоб урізноманітнити тему чи створити інтимний момент, віддай мелодію лівій руці, у регістрі віолончелі (від До до Ля малої октави), а правій руці — легкі акорди на слабкі частки. Шуман і Гріг люблять цей прийом: мелодія набуває теплої, глибокої барви.

M:4/4
L:1/8
Q:1/4=72
K:C
%%staves {RH LH}
V:RH clef=treble
V:LH clef=bass
[V:RH] z2 [EGc]2 z2 [EGc]2 | z2 [FAc]2 z2 [EGc]2 | z2 [FAd]2 z2 [FGB]2 | z2 [EGc]2 [EGc]4 |]
[V:LH] C,4 E,2 G,2 | A,4 G,4 | F,4 D,2 B,,2 | C,8 |]

3. Регістри фортепіано

Фізичне правило: у басу інтервали мають бути широкими, бо обертони низьких нот зливаються. Терція нижче від До малої октави звучить як каша. Порівняй ці два такти:

M:4/4
L:1/4
Q:1/4=60
K:C
%%staves {RH LH}
V:RH clef=treble
V:LH clef=bass
[V:RH] "C (muddy)"[EGc]4 | "C (clear)"[EGc]4 |]
[V:LH] [C,,E,,G,,]4 | [C,,G,,E,]4 |]

Такт 1: тісний акорд у басу, каламутний. Такт 2: та сама гармонія в широкому розташуванні (квінта внизу, терція вище), чиста й дзвінка. Це повторює природний обертоновий ряд: широкі інтервали внизу, тісні вгорі.

4. Людська рука

• Максимальна розтяжка: октава для всіх (нона чи децима — лише для великих рук). Далі — арпеджуй акорд або розподіли його між руками.
• Акорди: 3–4 ноти на руку цілком досить. Акорд з 5 нот в одній руці потрібен рідко.
• Перехрещення й накладання: можливі, але познач їх і вживай рідко.
• Утримані ноти + рух в одній руці: переконайся, що лишається вільний палець.

5. Педаль: подих фортепіано

Права педаль дає вібрувати всім струнам: вона зв’язує і зігріває, але й змішує. Правила запису:

• Міняй педаль на кожній зміні акорду («легатна», або запізнювальна педаль: зніми одразу після нової басової ноти, потім відразу натисни знову).
• У гамоподібних пасажах чи прохідних нотах бери коротку педаль або взагалі без неї — інакше ноти поза акордом зависають у повітрі.
• Що нижчий регістр, то обережнішою має бути педалізація.
• У редакторі просто напиши «Ped.» на початку фрагмента й уточни «міняти щотакту».

Твоя майстерня

1. У піано-ролі напиши чотириголосний хорал на 8 тактів (по два голоси на руку) за сіткою I – IV | V – vi | IV – V | I, потім варіант на свій смак. Перевір, що кожен голос рухається невеликими кроками.
2. Візьми складену тобою мелодію й перенеси її в ліву руку (від До до Ля малої октави), з акордами на слабкі частки в правій руці.
3. Переглянь свої ноти: жодних тісних терцій нижче від До малої октави, жодних розтяжок ширших за октаву в одній руці.
4. У редакторі ABC запиши текстом свої наміри щодо педалі («Ped. щотакту»).
5. Самоперевірка: зіграй (або попроси когось зіграти) кожну руку окремо, повільно: чи все лягає під пальці без напруги?