Діатонічні акорди і римські цифри
Теорія музики · Тональна гармонія · Рівень 3 · 14 хв
Побудуй тризвук на кожному з семи ступенів мажорної гами, беручи лише ноти цієї гами, — і отримаєш діатонічні акорди тональності. Щоб говорити про всі тональності одразу, їх позначають римськими цифрами за ступенями гами.
У мажорі
| Ступінь | Назва | У До мажорі | Вид | Септакорд |
|---|---|---|---|---|
| I | тоніка | C | мажорний | Cmaj7 |
| ii | верхній вступний тон | Dm | мінорний | Dm7 |
| iii | медіанта | Em | мінорний | Em7 |
| IV | субдомінанта | F | мажорний | Fmaj7 |
| V | домінанта | G | мажорний | G7 |
| vi | субмедіанта | Am | мінорний | Am7 |
| vii° | вступний тон | B° | зменшений | Bm7♭5 |
Схема мажорний – мінорний – мінорний – мажорний – мажорний – мінорний – зменшений діє в кожній мажорній тональності. У Соль мажорі: G, Am, Bm, C, D, Em, F♯°.
M:4/4 L:1/4 K:C "C""_I"[CEG] "Dm""_ii"[DFA] "Em""_iii"[EGB] "F""_IV"[FAc] | "G""_V"[GBd] "Am""_vi"[Ace] "Bdim""_vii°"[Bdf] "C""_I"[ceg] |]
Дві системи позначення
Сучасна англомовна традиція пише мажорні акорди великими цифрами (I, IV, V), а мінорні — малими (ii, iii, vi), з ° для зменшених (vii°) і + для збільшених. Французькі та деякі старші європейські підручники пишуть усі ступені великими (I, II, III…), а вид акорду випливає з тональності. Далі ми користуватимемося першою системою, бо вона з першого погляду каже все.
У мінорі
Мінор складніший, бо мінорна гама має кілька видів. У натуральному мінорі (ля мінор: білі клавіші від Ля до Ля) акорд v мінорний (Em): немає справжнього вступного тону — ноти на півтон нижче від тоніки. Тому VII ступінь підвищують (Соль♯ у ля мінорі): це гармонічний мінор. Тоді маємо:
M:4/4 L:1/4 K:C "Am""_i"[A,CE] "Bdim""_ii°"[B,DF] "C+""_III+"[CE^G] "Dm""_iv"[DFA] | "E""_V"[E^GB] "F""_VI"[FAc] "G#dim""_vii°"[^GBd] "Am""_i"[Ace] |]
На практиці композитори беруть з обох видів те, що їм пасує: i, ii°, III, iv, V, VI, vii° — найуживаніші акорди, причому V (мажорний) і vii° містять вступний тон, а III і VII (Соль мажор у ля мінорі) запозичено з натурального виду, особливо в секвенціях і популярній музиці.