Підготовка до великих етюдів
· Просунута техніка · Рівень 6 · 18 хв
24 етюди Шопена (op. 10 і op. 25) — вершина технічного репертуару: кожен виокремлює одну складність, і всі вони — велика музика. До них не підходять навмання: вони потребують поступової підготовки, іноді впродовж років. Ось дорожня карта.
Шлях етюдів у чотири етапи
| Етап | Збірки | Мета |
|---|---|---|
| 1. Основи | Черні op. 599, Бургмюллер op. 100, Ганон (у міру) | Рівні пальці, прості гами, підкладання великого пальця |
| 2. Біглість | Черні op. 849 і op. 299 («Школа біглості»), Бургмюллер op. 109 | Швидкість, арпеджіо, витривалість |
| 3. Класична віртуозність | Черні op. 740 («Мистецтво біглості пальців»), Крамер, Клементі (Gradus ad Parnassum) | Подвійні ноти, октави, незалежність |
| 4. Концертні етюди | Мошковський op. 72, Шопен op. 10 і op. 25, потім Ліст | Техніка на службі музики |
З якого етюду Шопена почати?
Складність дуже різна. Для першого знайомства багато педагогів радять:
- Op. 10 № 3 («Смуток») і op. 10 № 6: повільні, на кантилену й поліфонію (середня частина op. 10 № 3 лишається складною).
- Op. 25 № 1 («Еолова арфа») і op. 25 № 2: арпеджіо й легкість, баланс голосів.
- Op. 10 № 9 і op. 25 № 7: розтяжки лівої руки, кантилена.
Найгрізніші (op. 10 № 1 і 2, op. 25 № 6, 8, 10 і 11) — пізніше.
Як працювати над етюдом
- Проаналізуй: у чому головна складність? Який рух повторюється? (Op. 10 № 1: висхідні розтяжки; op. 10 № 2: хроматична гама пальцями 3-4-5 з акордами великим і вказівним.)
- Виокрем рух: вигадай вправу на один такт, яка його містить. Приклад для розтяжки в арпеджіо:
M:4/4 L:1/16 Q:1/4=50 K:C CGce gc'e'g' c''g'e'c' gecG |]
- Аплікатуру зафіксовано раз і назавжди й записано в нотах.
- Повільний темп (половина кінцевого або менше) з повним звуком, потім метрономна драбина.
- Ритмічні варіанти і групи (див. роботу блоками).
- Музика передусім: якомога раніше грай з динамікою, фразуванням і педаллю. Етюд, зіграний механічно, не завершений.
Обережно: етюди Шопена травмували чимало амбітних піаністів. Тривожні сигнали: біль, поколювання, тривала скутість. Працюй над ними короткими підходами, чергуй з іншим репертуаром і прочитай урок про напругу.
Порада: над етюдом часто працюють місяцями. Тримай один «у роботі», поки граєш інші п’єси: техніка дозріває з часом, а повернення до етюду після перерви дуже ефективне (це інтервальне повторення).