Партименто: імпровізація на заданий бас

Ми часто про це забуваємо: Бах, Гендель, Моцарт і Бетховен спершу прославилися як імпровізатори. У неаполітанських консерваторіях XVIII століття учні вчилися імпровізувати за допомогою партименті: простих басових ліній, іноді цифрованих, над якими треба було реалізувати гармонію, потім мелодію, а потім і цілі п’єси. Сьогодні цей метод активно повертається, бо поєднує гармонію, клавіатуру й винахідливість.

1. Правило октави

Як гармонізувати бас, що рухається поступово вгору чи вниз? Неаполітанські майстри закріпили стандартний акорд за кожним ступенем гами: це правило октави. Висхідно, у До мажорі:

Цифри показують інтервали над басом: 5/3 = тризвук в основному вигляді, 6/3 = перше обернення, 6/4/3 і 6/5/3 = обернення септакордів. Ступені 1 і 5 несуть стійкі акорди; решта — «прохідні».

M:4/4
L:1/4
Q:1/4=72
K:C
%%staves {RH LH}
V:RH clef=treble
V:LH clef=bass
[V:RH] [EGc]2 [FGB]2 | [EGc]2 [Acd]2 | [GBd]2 [Acf]2 | [Gdf]2 [Gce]2 |]
[V:LH] C,2 D,2 | E,2 F,2 | G,2 A,2 | B,2 C2 |]

2. Від кістяка до мелодії: димінуція

Коли гармонії на місці, верхній голос прикрашають: це димінуція. Довгу ноту замінюють кількома коротшими, що кружляють навколо неї: арпеджіо, прохідними, допоміжними нотами. Ось бас менуету на вісім тактів — спершу з верхнім голосом-«кістяком»:

M:3/4
L:1/8
Q:1/4=108
K:C
%%staves {RH LH}
V:RH clef=treble
V:LH clef=bass
[V:RH] e6 | f4 d2 | c4 A2 | B6 | G4 c2 | a2 f2 B2 | d6 | c6 |]
[V:LH] C,4 E,2 | F,4 G,2 | A,4 F,2 | G,6 | E,4 C,2 | F,2 D,2 G,2 | G,4 G,,2 | C,6 |]

А тепер той самий бас із димінуйованим (прикрашеним) верхнім голосом:

M:3/4
L:1/8
Q:1/4=108
K:C
%%staves {RH LH}
V:RH clef=treble
V:LH clef=bass
[V:RH] e2 g e c2 | f2 a f d2 | c2 e c A2 | B2 d c B A | G2 c e g2 | a2 f2 B2 | e2 d2 B2 | c6 |]
[V:LH] C,4 E,2 | F,4 G,2 | A,4 F,2 | G,6 | E,4 C,2 | F,2 D,2 G,2 | G,4 G,,2 | C,6 |]

Кожна нота кістяка й далі звучить на сильній долі (або майже); інші ноти — це арпеджіо акорду (такти 1–3) або прохідні ноти (такт 4). У 7-му такті Мі над басом Соль нагадує каденційний квартсекстакорд, що розв’язується в Ре, а потім у Сі.

3. Формули димінуції, які варто знати

• Арпеджіо: ноти акорду в будь-якому порядку.
• Прохідна нота: поступово поєднує дві ноти акорду.
• Допоміжна нота: крок убік і назад (Мі-Фа-Мі).
• Аподжіатура: неакордова нота на долю, яка потім розв’язується (дуже виразно, типово для галантного стилю).
• Секвенції: та сама формула, повторена на кожному ступені баса, що піднімається чи спускається.

Вправа: твій перший імпровізований менует

Увімкни трек-баладу в До для настрою й темпу або грай лише з метрономом на 100 четвертними.

1. Тільки бас. Зіграй бас менуету кілька разів, співаючи ноти кістяка.
2. Кістяк. Обома руками разом, версія-кістяк. Потім вигадай власний кістяк: одна нота акорду на такт (або дві), якомога більше поступового руху.
3. Одна формула. Прикрась свій кістяк однією формулою на 8 тактів (наприклад, лише арпеджіо).
4. Мікс. Арпеджіо, прохідні, допоміжні ноти. Такти 7–8 лиши незмінною каденцією.
5. Форма. Зіграй 8 тактів двічі: спершу просту димінуцію, потім пишнішу. Ось і форма менуету (з варійованим повтором!).