Повтор і варіювання – безкоштовний курс:

У тебе є мотив. Що далі? Спокуса — вигадати другий, потім третій… і отримати низку не пов’язаних між собою намистин. Композитори роблять навпаки: вони повторюють мотив, щоб він закарбувався, а потім варіюють його, щоб нікому не стало нудно. Уся музика, від дитячих пісеньок до симфоній, живе цією рівновагою.

1. Повтор створює пам’ять

Ідея, почута раз, випаровується. Почута двічі, вона стає орієнтиром. Послухай «Брате Якове»: кожен мотив одразу повторюється, тому кожна дитина знає пісню напам’ять після першого ж прослуховування.

M:4/4
L:1/4
Q:1/4=110
K:C
C D E C | C D E C | E F G2 | E F G2 |]

2. Варіювання тримає увагу

Повторюй усе однаково — і слух вимикається. Рішення: повторювати майже те саме. Збережи достатньо елементів, щоб мотив лишався впізнаваним, і зміни лише один. Візьмімо мотив із попереднього уроку й розгляньмо п’ять способів його варіювати.

Прийом	Що змінюється	Що лишається
Змінити закінчення	остання нота	ритм, початок контуру
Транспонувати	висота (усе зсувається на ступінь угору)	ритм, контур
Змінити ритм	тривалості	висота нот
Прикрасити	додаються прохідні ноти	основні ноти
Обернути контур	напрямок (піднімається замість спадати)	ритм

Послухай по черзі: початковий мотив, потім змінене закінчення (він приходить на До), транспозицію на ступінь вище, пунктирний ритм і прикрашений варіант.

M:4/4
L:1/4
Q:1/4=96
K:C
C E G/ F/ E | D4 | C E G/ F/ E | C4 | D F A/ G/ F | E4 | C3/2 E/ G/ F/ E | D4 | C D/ E/ G/ F/ E | D4 |]

Кожна варіація одразу пов’язується з оригіналом і водночас приносить маленьку новизну. Це композитори називають мотивною логікою.

3. Схема «повтор – варіант – завершення»

Ось найпоширеніший спосіб побудувати фразу на чотири такти: проголосити мотив, повторити його, а потім варіювати, щоб завершити. Тут мотив звучить двічі, удруге — з іншим закінченням, що спадає на До. Його підтримує дуже проста ліва рука.

M:4/4
L:1/4
Q:1/4=92
K:C
%%staves {RH LH}
V:RH clef=treble
V:LH clef=bass
[V:RH] "C"C E G/ F/ E | "G"D4 | "C"C E G/ F/ E | "C"C4 |]
[V:LH] C,4 | G,,4 | C,4 | C,4 |]

Перше проведення закінчується на Ре (зависання), друге — на До (завершення). З одним-єдиним мотивом у тебе вже є маленька завершена фраза!

Правило трьох: ідея, почута раз, — несподіванка, двічі — орієнтир, тричі — наполягання. Четвертий однаковий повтор майже завжди нудний: на ньому вже щось зміни.

Типові помилки:

Варіювати все одразу: якщо одночасно змінити ритм, висоту і контур, це вже не варіація, а нова ідея. Змінюй щонайбільше один-два параметри.
Ніколи не повторювати: боячись звучати «примітивно», дехто нанизує нові ідеї одну за одною. Слухач губиться. Повтор — не лінощі, а щедрість до слухача.
Нескінченне копіювання: у піано-ролі кортить продублювати мотив вісім разів. Послухай: з третього разу йому потрібна варіація.

Твоя майстерня

Перенеси свій «переможний» мотив із попереднього уроку в піано-рол.
Напиши чотири його варіації, по одній на кожен прийом: зміни закінчення, транспонуй на ступінь, зміни ритм, прикрась прохідними нотами.
Побудуй фразу на чотири такти за схемою: мотив (такти 1–2), варійований мотив із закінченням на До (такти 3–4).
Додай дуже просту ліву руку: цілу ноту — низьке До, або низьке Соль, коли мелодія закінчується на Ре.
Зіграй свою фразу комусь, а потім попроси заспівати її початок: якщо вийде, повтор зробив свою справу.

Самоперевірка: чи можеш ти показати у своїй фразі, що повторюється, а що варіюється? Кожна варіація має зберігати хоча б один спільний елемент із мотивом.