Пишемо для класичної гітари – безкоштовний курс:

· Гітара: фінгерстайл, відкриті строї і класична гітара · Рівень 5 · 25 хв

У своєму «Трактаті про інструментування» (1844) Берліоз, сам гітарист, зауважив, що майже неможливо добре писати для гітари, не граючи на ній. Не випадково класичний репертуар інструмента створили гітаристи: Фернандо Сор, Мауро Джуліані, Маттео Каркассі, Франсиско Таррега. Гітара диктує свої закони: шість струн, чотири пальці на грифі, відкриті струни, що звучать самі. Добре писати для неї — означає перетворити ці обмеження на переваги.

1. Як записують гітару

Нотація: гітару записують у скрипковому ключі на октаву вище від реального звучання («скрипковий ключ з октавою», clef=treble-8 в ABC). Відкрита низька Мі записується під нотним станом, на трьох додаткових лінійках.
Діапазон: від відкритої низької Мі (Мі великої октави) до Сі на 19-му ладу 1-ї струни (Сі другої октави): три з половиною октави.
Голоси: у справжніх нотах мелодію пишуть штилями вгору, а бас — штилями вниз. На цьому сайті обидва голоси об’єднано в акорди на одному штилі ([E,B]).
Аплікатура правої руки: p (великий палець) для струн з 4-ї по 6-ту; i, m, a (вказівний, середній, безіменний) для високих струн.

2. Тональності, що дзвенять

Тональність	Корисні відкриті баси	Чому дзвенить	Приклади (суспільне надбання)
мі мінор / Мі мажор	Мі (6-та), Ля (5-та), Сі (5-та, 2-й лад)	Тоніка — найнижча струна: максимальний резонанс	Таррега, Lágrima; анонімний Романс; Adelita
ля мінор / Ля мажор	Ля (5-та), Мі (6-та), Ре (4-та)	I, IV і V на відкритих струнах	Таррега, Recuerdos de la Alhambra; чимало етюдів Каркассі
Ре мажор / ре мінор	Ре (4-та), Ля (5-та); 6-та струна опущена до Ре	З 6-ю в Ре («drop D») — глибока низька тоніка	Таррега, Capricho árabe
Соль мажор / До мажор	Соль (3-тя), Ре (4-та), Ля (5-та)	Світлі, ідеальні для етюдів і менуетів	Сор, Джуліані, Карулі: легкі етюди

Спершу уникай: Сі-бемоль, Мі-бемоль, Ля-бемоль, фа мінор. Їм не належить майже жодна відкрита струна: доводиться брати баре всюди, і гітара втрачає резонанс.

3. Ідіома № 1: арпеджіо p-i-m-a

Бас — великим пальцем, акорд перебирають інші пальці: це основна фактура романтичної гітарної музики (120 арпеджіо з op. 1 Джуліані перебирають усі формули). Тут — формула p-i-m-a-m-i на каденції Em – Am – B7 – Em.

M:3/4
L:1/8
Q:1/4=88
K:Em clef=treble-8
"Em"E,G Be BG | "Am"A,A ce cA | "B7"B,A Bf BA | "Em"E,G Be BG | "Em"[E,GBe]6 |]

4. Ідіома № 2: кампанела

Успадкована від барокової гітари (Гаспар Санс), кампанела («дзвіночок») — це гама, кожну ноту якої грають на іншій струні, змішуючи затиснуті ноти й відкриті струни. Ноти накладаються і дзвенять, як дзвони чи арфа. Тут — гама Соль мажор: табулатура необхідна, бо позиція змінює все.

M:4/4
L:1/8
Q:1/4=72
K:G clef=treble-8
G A B c d e f g | g f e d c B A G | "G"[G,B,DGBg]8 |]

e |----------------0-----3-|-3-----0----------------|-3----------------------|
B |-------0-----3-----7----|----7-----3-----0-------|-0----------------------|
G |-0--------5-------------|-------------5--------0-|-0----------------------|
D |----7-------------------|-------------------7----|-0----------------------|
A |------------------------|------------------------|-2----------------------|
E |------------------------|------------------------|-3----------------------|

5. Ідіома № 3: натуральні флажолети

Якщо легенько торкнутися струни просто над 12-м, 7-м чи 5-м ладом (не притискаючи) і щипнути її, вийде кришталевий звук: октава (12-й лад), октава + квінта (7-й лад) або дві октави (5-й лад) над відкритою струною. Завершити п’єсу флажолетами — класика.

M:3/4
L:1/4
Q:1/4=60
K:G clef=treble-8
"^XII"!style=harmonic!d !style=harmonic!g !style=harmonic!b | !style=harmonic!e'3 | "^VII"!style=harmonic!a !style=harmonic!d' !style=harmonic!f' | "^XII"!style=harmonic![dgb]3 |]

e |------------------|-<12>-------|---------------|------------|
B |-------------<12>-|------------|-----------<7>-|-<12>-------|
G |-------<12>-------|------------|------<7>------|-<12>-------|
D |-<12>-------------|------------|-<7>-----------|-<12>-------|
A |------------------|------------|---------------|------------|
E |------------------|------------|---------------|------------|

Флажолети на 12-му ладу 4-ї, 3-ї і 2-ї струн утворюють акорд Соль мажор (Ре, Соль, Сі); на 7-му ладу вони дають Ля, Ре, Фа♯ — акорд Ре мажор. Уявляй флажолети як далекі дзвони: вони звучать довго й тихо.

6. Перевіряємо зручність гри

Чотири пальці лівої руки, не більше; лише одне баре за раз.
Розтяжки: чотири лади в низьких позиціях, п’ять вище, не більше.
Одна нота на струну: дві одночасні ноти не можуть бути на одній струні. Перевір кожен акорд.
Зміни позиції: передбач відкриту ноту чи паузу, щоб рука встигла переміститися.
Інші ідіоми: легато лівою рукою (для зв’язної гри), органний пункт на відкритій струні під мелодією і тремоло (щоб мелодія здавалася протяжною).

Порада композитора: завжди пиши для гітари з гітарою в руках. Щоразу, коли записуєш акорд, зіграй його. Якщо пасаж надто складний, пошукай ту саму гармонію в іншій позиції або з відкритою струною: майже завжди є ідіоматичніше рішення, і воно звучить краще.

Типові помилки:

Писати для гітари, як для фортепіано: щільні акорди в басу, перехрещення голосів, десять нот разом. Гітара любить прозору фактуру.
Забувати, що відкриті струни звучать: відкритий бас вібрує й під наступним акордом; якщо він до нього не належить, передбач, як його приглушити.
Вибирати тональність навмання: спершу Мі, Ля, Ре, Соль, До.

Твоя майстерня

Склади етюд на 16 тактів у мі мінорі чи ля мінорі, у формі A A' B A.
Гармонічний план: A на i – iv – V7 – i; B у паралельному мажорі (Соль чи До).
Вибери одну формулу арпеджіо (p-i-m-a-m-i або p-i-m-i) і тримайся її від початку до кінця: таке правило етюдів Джуліані й Каркассі.
Заверши акордом із флажолетів або гамою кампанелою.
Запиши етюд у редакторі ABC з K:Em clef=treble-8, потім зіграй: виправ кожен незручний такт.

Самоперевірка: зіграй п’єсу повільно, слухаючи лише бас. Чи він такий самий гарний і логічний, як мелодія?