Двочастинна і тричастинна форма (ABA) – безкоштовний курс:

· Форма: як побудувати п’єсу · Рівень 3 · 15 хв

Ти вже вмієш написати фразу на 8 тактів. Але п’єса — це не фраза, а подорож. Ти виходиш із дому (тоніка), вирушаєш кудись далі й повертаєшся. Форма — це карта цієї подорожі. Дві найдавніші й найкорисніші карти — двочастинна форма (дві частини, A і B) і тричастинна форма (A, B, а потім знову A). Так побудовано сотні менуетів, танців і дитячих п’єс Баха, Моцарта чи Шумана: опануй ці два плани — і вже зможеш писати завершені п’єси.

1. Двочастинна форма: туди й назад

У класичній двочастинній формі п’єса поділена на дві половини, і кожна повторюється:

Частина	Що відбувається	Заключна каденція
A (з повтором)	Ідея звучить в основній тональності, а потім зсувається до спорідненої тональності	На домінанті (Соль у До мажорі) або в паралельному мажорі (у мінорі)
B (з повтором)	Починається зі спорідненої тональності, трохи блукає й повертається додому	Автентична каденція в основній тональності

Секрет — у кінці частини A: вона не завершується вдома. Вона зупиняється на домінанті, часто з альтерованою нотою (Фа-дієз у До мажорі), і ти відчуваєш, що «ти вже деінде». Ця нерівновага й породжує потребу в частині B, яка повертає все до вихідної точки.

Ось маленька двочастинна п’єса на 8 тактів у До мажорі. Прислухайся до Фа-дієза в 4-му такті: частина A закінчується в Соль мажорі. Частина B починається від Соль і поступово спускається назад до До.

M:4/4
L:1/4
Q:1/4=96
K:C
%%staves {RH LH}
V:RH clef=treble
V:LH clef=bass
[V:RH] |: E G c G | F A d B | c B A G | ^F A G2 :| |: B d G B | c A F A | G E D F | E2 C2 :|
[V:LH] |: C,2 E,2 | F,2 G,2 | E,2 C,2 | D,2 G,,2 :| |: G,,2 G,2 | F,2 F,2 | G,2 G,,2 | C,2 C,,2 :|

Зверни увагу й на те, що частина B схожа на частину A (ті самі рівні четвертні, такі самі розкладені акорди): вона не змінює характеру, вона змінює гармонічний напрямок. Це типово для барокової двочастинної форми: один настрій, дві подорожі.

Щоб почути це в справжній п’єсі, зіграй або послухай Менует Соль мажор із «Нотного зошита Анни Магдалени Бах»: дві половини з повторами, і друга мандрує до Ре мажору та мі мінору, перш ніж повернутися до Соль.

2. Заокруглена двочастинна форма

Дуже елегантний варіант: наприкінці частини B повертається початок A, але цього разу він завершується в основній тональності. План стає таким: A ‖ B + A'. Ти маєш задоволення впізнати тему, а п’єса при цьому не стає довшою. За цим планом написано багато менуетів Гайдна й Моцарта, і це природний місток до тричастинної форми.

3. Тричастинна форма: ABA, контраст у рамці

Тричастинна форма працює інакше. Тут серце п’єси — контраст: розділ B справді змінює характер (інша тональність, інша фактура, іноді інший темп), а обрамлює його розділ A, що звучить на початку і в кінці.

Розділ	Тональність	Характер	Звична довжина
A	До мажор	Головна тема, завершена, закінчується автентичною каденцією	8–16 тактів
B	ля мінор, Фа мажор або Соль мажор	Контраст: інший лад, інший регістр, інший акомпанемент	8–16 тактів
A (або A')	До мажор	Повернення, іноді скорочене чи прикрашене, з короткою кодою	8–16 тактів

Цей план використовують багато п’єс з «Альбому для юнацтва» op. 68 Шумана, вальси й ноктюрни Шопена. Його сила — психологічна: коли A повертається після зовсім іншого B, слухач відчуває справжнє полегшення, «повернення додому».

Ось можливий розділ B для п’єси, чий розділ A був би в До мажорі, жвавий і в четвертних. Ми переходимо в ля мінор, права рука співає довгими тривалостями, а ліва розгортає восьмі: змінюється все, крім духу п’єси. Розділ закінчується на акорді Мі мажор (половинна каденція) із Соль-дієзом, який кличе до повернення.

M:4/4
L:1/8
Q:1/4=72
K:Am
%%staves {RH LH}
V:RH clef=treble
V:LH clef=bass
[V:RH] "Am"e4 d2 c2 | "Dm"d4 A4 | "F"c4 B2 A2 | "E"^G8 |]
[V:LH] A,,E,A,C ECA,E, | D,A,DF AFDA, | F,,C,F,A, cA,F,C, | E,,B,,E,^G, B,^G,E,B,, |]

Порада композитора: щоб знайти свій розділ B, візьми одну-єдину рису A і переверни її. A звучить високо? B буде низько. A — у відривистих восьмих? B буде в половинних legato. A — мажор? B буде в паралельному мінорі. Одна сильна зміна краща за десять дрібних.

Типові помилки: розділ B, надто схожий на A (контрасту не відчувається, і тричастинна форма розвалюється); або, навпаки, розділ B, який зовсім не пов’язаний з A (звучить як інша п’єса). Збережи хоча б одну спільну нитку: ритм, інтервал, фігуру акомпанементу. Ще одна пастка — забути автентичну каденцію в кінці A: тоді фінальне повернення не переконує.

4. Двочастинна чи тричастинна: як вибрати?

У тебе одна ідея, і ти хочеш повести її в гармонічну подорож: двочастинна форма.
У тебе дві ідеї протилежного характеру: тричастинна форма, друга ідея — посередині.
Не можеш вирішити: заокруглена двочастинна форма поєднує переваги обох.

Твоя майстерня

У піано-ролі напиши частину A на 8 тактів у До мажорі. Нехай вона закінчується акордом Соль мажор, перед яким стоїть Ре мажор (із Фа-дієзом): це твоя модуляція в тональність домінанти.
Напиши частину B на 8 тактів, яка починається в Соль і закінчується автентичною каденцією G7 → C. Використай ритм перших двох тактів A.
Скопіюй п’єсу в редактор ABC, додай знаки репризи |: і :| і прослухай усе разом.
Перетвори її на тричастинну форму: напиши новий розділ B на 8 тактів у ля мінорі з іншим акомпанементом (наприклад, розкладені акорди замість витриманих нот), який закінчується на Мі мажорі. Потім знову скопіюй A в кінець.
Перевір: чи відчувається повернення A як повернення додому? Якщо ні, посиль контраст B або половинну каденцію, якою він закінчується.