Wolfgang Amadeus Mozart (1756–1791)

Вундеркінд, що став одним із найвеличніших композиторів усіх часів: опери, концерти, симфонії і сонати неповторної мелодичної досконалості.

Син Леопольда Моцарта, скрипаля і педагога, Вольфганг писав музику вже в п’ять років. Разом із сестрою Наннерль він об’їхав Європу як вундеркінд — Мюнхен, Відень, Париж, Лондон, а потім Італію, де навчався і тріумфував в опері.

Неохоче служивши в архієпископа Зальцбурзького, 1781 року він оселився у Відні як вільний музикант. Жив із концертів, учнів і видань і писав з неймовірною швидкістю: фортепіанні концерти, квартети, присвячені Гайднові, опери з лібретистом Лоренцо да Понте («Весілля Фігаро», «Дон Жуан», «Так чинять усі»), а потім «Чарівну флейту». Він помер у 35 років, залишивши незавершеним Реквієм.

Номер «K.» (або «KV») при його творах походить із каталогу, який у XIX столітті уклав Людвіг фон Кехель.

Піаніст-віртуоз, Моцарт писав для легкого, ясного віденського раннього фортепіано. Його сонати на папері здаються простими, але вимагають великої чистоти: співучого звуку, стриманої лівої руки, пасажів, рівних, як перли. Про них часто кажуть, що вони «надто легкі для дітей і надто складні для дорослих».

Ноти для фортепіано (20)