Franz Liszt (1811–1886)

Найбільший віртуоз XIX століття, композитор-візіонер і щедрий педагог, що перетворив фортепіано на оркестр.

Син управителя на службі в князів Естергазі, Ліст був вундеркіндом; він навчався у Відні в Карла Черні та Антоніо Сальєрі, а потім із родиною переїхав до Парижа. Почувши 1832 року скрипаля Паганіні, він вирішив перенести таку віртуозність на фортепіано.

Від кінця 1830-х до 1847 року він тріумфально гастролював Європою: жоден піаніст досі не викликав такого захвату. Він одним із перших давав цілі сольні концерти напам’ять. Потім він полишив кар’єру віртуоза й став капельмейстером у Веймарі, де писав симфонічні поеми й підтримував музику Вагнера і Берліоза.

З 1860-х він жив між Римом, Веймаром і Будапештом; прийняв нижчі церковні свячення і титул абата. Його останні твори, аскетичні й інколи без чіткої тональності, передвіщають XX століття. Помер у Байройті 1886 року.

Його каталог охоплює все — від Етюдів трансцендентного виконання і Угорських рапсодій до споглядальних збірок (Утіхи, Роки мандрів), Сонати сі мінор і сотень транскрипцій. Він безкоштовно навчав покоління піаністів. Ліст вчить змушувати фортепіано співати, використовувати всю клавіатуру й мислити оркестровими барвами.

Ноти для фортепіано (3)