Friedrich Kuhlau (1786–1832)

Фрідріх Кулау народився на півночі Німеччини в родині військових музикантів і в дитинстві через нещасний випадок утратив око. Він навчався музики в Гамбурзі, а близько 1810 року, під час наполеонівських воєн, оселився в Копенгагені.

Ставши данським підданим, він працював піаністом, педагогом і композитором Королівського театру. Його музика до п’єси Elverhøj («Пагорб ельфів», 1828), заснована на данських народних мелодіях, і досі лишається знаковим твором у Данії.

Палкий шанувальник Бетховена, він зустрівся з ним у Відні 1825 року. Він багато писав для флейти — інструмента, на якому сам не грав, — і за це отримав прізвисько «Бетховен флейти».

Його фортепіанні сонатини (op. 20, op. 55, op. 88…) продовжують сонатини Клементі: трохи довші, блискучі й співучі, вони — ідеальний крок до сонат Моцарта і Бетховена.