«Патетична» соната op. 13: II. Adagio cantabile
Ludwig van Beethoven · Рівень 5 (Просунутий) · класицизм · Фортепіано
Знаменита повільна частина «Патетичної» сонати (1798): співуча мелодія над супроводом шістнадцятими. Фортепіанний твір Бетховена — між класичною спадщиною Гайдна й Моцарта та романтичним поривом. Ля-бемоль мажор, 2/4, 73 такти (близько 4 хвилин), повні ноти.
▶ Зіграти цей твір з інтерактивними нотами
Як його вчити
- Спершу послухай: сайт грає твір, а ноти прокручуються.
- Режим очікування: ноти чекають на тебе на кожній ноті, у твоєму темпі.
- Виклик у темпі: грай у ритмі, з оцінкою та мапою вдалих тактів.
- Шануй контрасти Бетховена: раптова динаміка, акценти й паузи — частина музики. Ключові знаки — 4 бемолі: назви їх уголос перед грою і знайди місця, де випадкові знаки їх скасовують. Часом одна рука грає два голоси: витримуй довгі ноти на всю тривалість, і нехай головна лінія співає голосніше за супровід. Тріолі та інші неправильні ритмічні групи мають бути ідеально рівними: рахуй їх уголос із метрономом.
Інші твори: Ludwig van Beethoven
- Соната op. 49 № 2: I. Allegro ma non troppo
- Соната op. 49 № 2: II. Tempo di menuetto
- Менует Мі-бемоль мажор WoO 82
- Соната op. 49 № 1: I. Andante
- Прелюдія фа мінор WoO 55
- Соната № 25 (1-ша частина: Presto alla tedesca) (op. 79)
- Соната op. 79: II. Andante
- Соната op. 2 № 1: III. Menuetto
Джерело : Mutopia Project · Public Domain