«Патетична» соната op. 13: II. Adagio cantabile

Ludwig van Beethoven · Рівень 5 (Просунутий) · класицизм · Фортепіано

Знаменита повільна частина «Патетичної» сонати (1798): співуча мелодія над супроводом шістнадцятими. Фортепіанний твір Бетховена — між класичною спадщиною Гайдна й Моцарта та романтичним поривом. Ля-бемоль мажор, 2/4, 73 такти (близько 4 хвилин), повні ноти.

▶ Зіграти цей твір з інтерактивними нотами

Як його вчити

  • Спершу послухай: сайт грає твір, а ноти прокручуються.
  • Режим очікування: ноти чекають на тебе на кожній ноті, у твоєму темпі.
  • Виклик у темпі: грай у ритмі, з оцінкою та мапою вдалих тактів.
  • Шануй контрасти Бетховена: раптова динаміка, акценти й паузи — частина музики. Ключові знаки — 4 бемолі: назви їх уголос перед грою і знайди місця, де випадкові знаки їх скасовують. Часом одна рука грає два голоси: витримуй довгі ноти на всю тривалість, і нехай головна лінія співає голосніше за супровід. Тріолі та інші неправильні ритмічні групи мають бути ідеально рівними: рахуй їх уголос із метрономом.

Інші твори: Ludwig van Beethoven

Джерело : Mutopia Project · Public Domain