«Місячна соната» op. 27 № 2: III. Presto agitato

Ludwig van Beethoven · Рівень 6 (Експерт) · класицизм · Фортепіано

Бурхливий фінал «Місячної сонати» (1801): висхідні арпеджіо, що розбиваються об акорди sforzando, у сонатній формі. Фортепіанний твір Бетховена — між класичною спадщиною Гайдна й Моцарта та романтичним поривом. До-дієз мінор, 4/4, 201 такт (близько 13 хвилин), повні ноти.

▶ Зіграти цей твір з інтерактивними нотами

Як його вчити

  • Спершу послухай: сайт грає твір, а ноти прокручуються.
  • Режим очікування: ноти чекають на тебе на кожній ноті, у твоєму темпі.
  • Виклик у темпі: грай у ритмі, з оцінкою та мапою вдалих тактів.
  • Трелі й форшлаги з джерела тут не виписано. Спершу відпрацюй арпеджіо правої руки групами по чотири з вільним зап’ястком, потім добивайся коротких, чистих акордів на завершення. Шануй контрасти Бетховена: раптова динаміка, акценти й паузи — частина музики. Ключові знаки — 4 дієзи: назви їх уголос перед грою і знайди місця, де випадкові знаки їх скасовують. Часом одна рука грає два голоси: витримуй довгі ноти на всю тривалість, і нехай головна лінія співає голосніше за супровід.

Інші твори: Ludwig van Beethoven

Джерело : Mutopia Project · CC BY-SA 2.5