Ключові знаки: читаємо з першого погляду

Писати ♯ перед кожним Фа в п’єсі Соль мажор було б нудно. Тому знаки гами записують раз і назавжди на початку кожного нотного стану, одразу після ключа: це ключові знаки. Вони діють у кожній октаві й протягом усієї п’єси (якщо ключові знаки не змінюються).

Порядок дієзів і бемолів

Знаки завжди з’являються в однаковому порядку:

• Дієзи: Фа – До – Соль – Ре – Ля – Мі – Сі (кожен новий дієз на квінту вище від попереднього) — англомовні учні запам’ятовують фразою «Father Charles Goes Down And Ends Battle»;
• Бемолі: Сі – Мі – Ля – Ре – Соль – До – Фа (точно навпаки) — «Battle Ends And Down Goes Charles's Father».

M:4/4
L:1/4
K:G
G4 | [K:D] D4 | [K:A] A4 | [K:E] E4 | [K:B] B4 | [K:F#] F4 | [K:C#] C4 |]
w: G D A E B F♯ C♯

M:4/4
L:1/4
K:F
F4 | [K:Bb] B4 | [K:Eb] E4 | [K:Ab] A4 | [K:Db] D4 | [K:Gb] G4 | [K:Cb] C4 |]
w: F B♭ E♭ A♭ D♭ G♭ C♭

Знаходимо тональність за дві секунди

• Дієзи: останній дієз — це вступний тон. Піднімися на півтон: це тоніка мажору. Три дієзи (Фа, До, Соль) → Соль♯ + півтон = Ля мажор.
• Бемолі: передостанній бемоль — тоніка мажору. Чотири бемолі (Сі, Мі, Ля, Ре) → Ля♭ мажор. Один виняток, який варто запам’ятати: один бемоль = Фа мажор.
• Без знаків: До мажор (або ля мінор).