Квінтове коло

Розташуй дванадцять мажорних тональностей, піднімаючись по квінтах: До, Соль, Ре, Ля, Мі, Сі, Фа♯… На кожному кроці до ключових знаків додається ще один дієз. В інший бік, спускаючись по квінтах (або піднімаючись по квартах): До, Фа, Сі♭, Мі♭… — ще один бемоль на кожному кроці. Розкладені по колу, як години на циферблаті, вони утворюють квінтове коло — дорожню карту тональностей.

Натискай на тональності, щоб побачити їхні ключові знаки. Внутрішнє коло показує паралельні мінорні тональності (ті самі ключові знаки).

Чому саме квінти?

Згадай два тетрахорди мажорної гами: До-Ре-Мі-Фа + Соль-Ля-Сі-До. Верхній тетрахорд До мажору стає нижнім тетрахордом Соль мажору; досить додати Ре-Мі-Фа♯-Соль. Кожна нова гама на квінту вище бере половину попередньої і підвищує одну-єдину ноту: новий вступний тон.

Унизу кола: енгармонізм

Унизу два шляхи зустрічаються: Фа♯ мажор (6 дієзів) і Соль♭ мажор (6 бемолів) — на фортепіано та сама тональність, записана двома способами. Так само Сі/До♭ (5♯ / 7♭) і До♯/Ре♭ (7♯ / 5♭). Енгармонічна рівність «замикає» коло.

Навіщо воно?

• Запам’ятати ключові знаки і паралельні мінори.
• Бачити споріднені тональності: сусідні тональності відрізняються лише однією нотою. Класичні композитори найчастіше модулюють у тональність домінанти (крок за годинниковою стрілкою) або субдомінанти (крок проти годинникової стрілки).
• Розуміти послідовності акордів: рух униз по колу (Мі → Ля → Ре → Соль → До) дає найприроднішу послідовність тональної музики — барокових секвенцій і джазових стандартів.
• Упорядкувати заняття: проходь гами в порядку кола, по одному знаку за раз.

M:4/4
L:1/4
Q:1/4=80
K:C
"C"[CEG]2 "F"[CFA]2 | "Bdim"[B,DF]2 "Em"[B,EG]2 | "Am"[CEA]2 "Dm"[DFA]2 | "G"[B,DG]2 "C"[CEG]2 |]

Вище кожен основний тон спускається на квінту (До, Фа, Сі, Мі, Ля, Ре, Соль, До), не виходячи за межі гами До мажор: це «секвенція по квінтовому колу», яку знаходимо у Вівальді, Баха, Генделя… і в незліченних піснях.