Ключі «до» і читання в усіх ключах
Теорія музики · Ноти і нотний стан · Рівень 4 · 10 хв
Окрім скрипкового й басового ключів є третя родина — ключі «до». Знак, схожий на стилізовану «B» (𝄡), своїм центром указує на одну лінійку: на цій лінійці — До першої октави.
Два ключі «до», якими досі широко користуються
- Альтовий ключ (ключ «до» на 3-й лінійці): До першої октави — на середній лінійці. Це ключ альта і часто віоли да гамба.
- Теноровий ключ (ключ «до» на 4-й лінійці): До першої октави — на 4-й лінійці. Ним користуються віолончель, фагот і тромбон у верхньому регістрі, щоб уникнути додаткових лінійок над басовим нотним станом.
Та сама мелодія в альтовому ключі…
M:4/4 L:1/4 K:C clef=alto C D E C | C D E C | E F G2 |]
… і в теноровому
M:4/4 L:1/4 K:C clef=tenor C D E C | C D E C | E F G2 |]
Це початок пісні «Брате Якове» (Frère Jacques) на тій самій реальній висоті; змінюється лише положення на нотному стані.
«Сім ключів» французького сольфеджіо
У французьких консерваторіях відпрацьовують читання в семи ключах: скрипковому (Соль на 2-й лінійці), басовому (Фа на 4-й лінійці), баритоновому (Фа на 3-й лінійці) і ключах «до» на 1-й, 2-й, 3-й і 4-й лінійках (іноді ще й у «французькому скрипковому ключі» XVIII століття — Соль на 1-й лінійці). Сопрановий (До на 1-й лінійці) і мецо-сопрановий (До на 2-й лінійці) ключі колись використовували для голосів у партитурах Баха чи Моцарта.
← Енгармонізм: один звук, кілька назв · Пульс, доля і темп →