Знаки альтерації: дієз, бемоль, бекар

Між двома сусідніми клавішами фортепіано (білими чи чорними) — півтон (англійською half step), найменша відстань у західній музиці. Знаки альтерації підвищують або знижують ноту на один чи два півтони.

На клавіатурі Фа♯ — клавіша одразу праворуч від Фа (чорна); Сі♭ — клавіша одразу ліворуч від Сі. Увага: сусідня клавіша не завжди чорна. Між Мі і Фа та між Сі і До чорних клавіш немає. Тож Мі♯ — це біла клавіша Фа, а До♭ — біла клавіша Сі!

На письмі

Ми кажемо «Фа-дієз» (нота, потім знак), але пишемо знак перед нотою, на тій самій лінійці чи в тому самому проміжку, щоб око побачило його ще до гри.

M:4/4
L:1/4
Q:1/4=80
K:C
F ^F G2 | B _B A2 | ^F F =F2 | ^^F2 __B2 |]

Послухай 3-й такт: друге Фа досі з дієзом, хоча перед ним знака немає. Потім бекар повертає Фа-бекар.

Скільки діє випадковий знак?

• Знак, написаний перед нотою, діє до кінця такту для всіх нот тієї самої висоти.
• Він стосується лише нот у тій самій октаві (Фа♯ угорі не підвищує Фа в лівій руці).
• Його скасовує тактова риска, якщо тільки нота не з’єднана лігою через тактову риску.
• Знаки при ключі (ключові знаки, на початку кожного рядка) діють на всю п’єсу і в усіх октавах — ми вивчимо їх разом з гамами.