Мінорне ii–V–i – безкоштовний курс: теорія музики

Теорія музики · Джазова гармонія · Рівень 4 · 12 хв

У мінорі ii–V–i змінює барву. Побудуймо його на гармонічному до мінорі (До Ре Мі♭ Фа Соль Ля♭ Сі):

ii: Dm7♭5 (Ре Фа Ля♭ До), напівзменшений акорд;
V: G7♭9 (Соль Сі Ре Фа Ля♭), домінанта з малою ноною — пишуть також G7alt, з альтерованими тенсіями;
i: Cm6, Cm(maj7) або Cm7 залежно від стилю.

Ля♭, спільне для перших двох акордів, дає той темний, драматичний присмак, такий типовий для мінорних балад і латиноамериканського джазу.

M:4/4
L:1/4
%%staves {RH LH}
V:RH clef=treble
V:LH clef=bass
K:C
[V:RH] "Dm7b5"[F_Ac]4 | "G7b9"[F_A=B]4 | "Cm6"[_EAc]4 |]
[V:LH] D,4 | G,,4 | C,4 |]

Стеж за голосами: Фа → Фа → Мі♭, Ля♭ → Ля♭ → Ля♮, До → Сі → До. Три майже нерухомі лінії — і водночас три дуже різні барви.

Який тонічний акорд?

Cm6 (До Мі♭ Соль Ля): звучання «мелодичного мінору», дуже джазове, стійке.
Cm(maj7) (До Мі♭ Соль Сі): барва фільму-нуар, таємнича.
Cm7 (До Мі♭ Соль Сі♭): м’якша, модальна, часто коли акорд звучить довго або в контексті боси-нови чи соулу.

Змішуємо мажор і мінор

Музиканти охоче змішують обидва: «звичайне» мінорне ii (Dm7), за ним альтерована V (G7♭9), що розв’язується в мажорну I (Cmaj7). V7♭9 додає темної напруги якраз перед світлом розв’язання.

Порада для клавіатури: над Dm7♭5 просто зіграй правою рукою тризвук фа мінор (Фа Ля♭ До) над басом Ре. Над G7♭9 зіграй зменшений септакорд (Сі Ре Фа Ля♭) над басом Соль: це якраз G7♭9 без основного тону.

Не плутай Dm7♭5 (Ре Фа Ля♭ До) і D°7 (Ре Фа Ля♭ Сі). У напівзменшеного мала септима, у зменшеного — зменшена.