Каденції
Теорія музики · Тональна гармонія · Рівень 3 · 14 хв
Каденція — це гармонічна формула, що завершує музичну фразу, так само як розділовий знак завершує написане речення. Одні каденції — крапки, інші — коми чи знаки питання.
| Каденція | Послідовність | Ефект |
|---|---|---|
| Повна автентична каденція (PAC) | V(7) → I, обидва в основному вигляді, тоніка у верхньому голосі | крапка |
| Неповна автентична каденція (IAC) | V → I з оберненим акордом або без тоніки вгорі | крапка з комою |
| Половинна каденція | … → V (зупинка на домінанті) | кома, запитання |
| Плагальна каденція | IV → I | «Амінь», заспокоєння |
| Перервана каденція | V → vi | несподіванка, рух далі |
Послухай їх по черзі: повна (такт 1), половинна (такт 2), плагальна (такт 3), перервана (такт 4).
M:4/4
L:1/4
%%staves {RH LH}
V:RH clef=treble
V:LH clef=bass
K:C
[V:RH] "G7"[FB]2 "C"[Ec]2 | "C"[Ec]2 "G"[DB]2 | "F"[Fc]2 "C"[Ec]2 | "G7"[FB]2 "Am"[Ec]2 |]
[V:LH] "_V7"[G,D]2 "_I"[C,C]2 | "_I"[C,G,]2 "_V"[G,,G,]2 | "_IV"[F,A,]2 "_I"[C,G,]2 | "_V7"[G,D]2 "_vi"[A,C]2 |]
Перервана каденція, або мистецтво несподіванки
Після G7 вухо чекає на C… а отримує ля мінор. Верхні голоси рухаються точнісінько як у повній каденції (Сі піднімається до До, Фа опускається до Мі); лише бас іде на Ля замість До. Композитори вдаються до неї, щоб подовжити фразу: справжня повна каденція настає кількома тактами пізніше.
Каденція, властива мінору
Фригійська половинна каденція (iv6 → V у мінорі, наприклад, ре мінор/Фа → Мі в ля мінорі) опускає бас на півтон до домінанти. Вона постійно звучить у бароковій музиці, наприкінці повільної частини перед швидкою.