Динаміка – безкоштовний курс: теорія музики

Теорія музики · Виразність: динаміка, артикуляція, знаки · Рівень 1 · 8 хв

Спочатку фортепіано називали pianoforte («тихо-голосно»): на відміну від клавесина, воно могло звучати тихо чи гучно залежно від сили удару. Динаміка позначає цю гучність. Її записують італійськими скороченнями під нотним станом (у фортепіанних нотах — між двома нотними станами).

Знак	Італійською	Значення
*ppp*	pianississimo	гранично тихо
pp	pianissimo	дуже тихо
p	piano	тихо
mp	mezzo piano	помірно тихо
mf	mezzo forte	помірно голосно
f	forte	голосно
ff	fortissimo	дуже голосно
*fff*	fortississimo	гранично голосно

Поступові зміни

crescendo (cresc. або «вилка», що розкривається, <): поступово голосніше;
decrescendo або diminuendo (decresc., dim. або «вилка», що закривається, >): поступово тихіше.

M:4/4
L:1/4
Q:1/4=90
K:C
!p!C D E F | !crescendo(!G A B !crescendo)!c | !f!c B A G | !diminuendo(!F E D !diminuendo)!C |]

Динамічні акценти

sf, sfz (sforzando): одна раптово підсилена нота;
fp (fortepiano): взяти голосно й одразу ж тихо;
subito p: раптом тихо (ефект несподіванки, який любив Бетховен).

Динаміка відносна: forte Моцарта — не forte Рахманінова, а piano в концертній залі — не piano у твоїй вітальні. Сприймай її як характер: p = інтимно, f = упевнено. І завжди готуй crescendo, починаючи досить тихо: зростати можна, лише маючи простір.

Типова помилка: грати все mezzo forte. Під час занять перебільшуй контрасти: слухачі завжди чують меншу різницю, ніж тобі здається. І динаміка діє аж до наступного позначення!