Ліва педаль (una corda)

Ліву педаль називають «м’якою», або una corda («одна струна»). Італійська назва — історичний пережиток, а справжня її роль не лише в тому, щоб зробити звук тихішим: вона змінює барву звуку.

Як вона працює

• На роялі: уся механіка (разом із клавіатурою) трохи зсувається вправо. У середньому й верхньому регістрах кожна нота має три струни; з педаллю молоточок б’є лише по двох (на старовинних інструментах — по одній, звідси una corda). До того ж він б’є менш ущільненою частиною повсті: звук стає завуальованим, далеким, «приглушеним».
• На піаніно: молоточки наближаються до струн. З коротшим ходом вони рухаються повільніше: звук тихіший, але тембр змінюється мало. Дотик теж трохи інший (відчуття «люфту» на початку ходу клавіші).

Позначки в нотах: una corda (або u.c.) — натиснути, tre corde (або tutte le corde, t.c.) — зняти.

M:4/4
L:1/4
Q:1/4=60
K:C
"^una corda"!pp!E G c2 | B A G2 | "^tre corde"!mf!e d c2 | c4 |]

Коли її вживати

• Коли її позначив композитор (Бетховен, Шопен, Шуман, Дебюссі…).
• Для зміни барви: відлуння, спогад, нереальна атмосфера.
• У pianissimo на дуже яскравому інструменті чи в дуже гулкому приміщенні.

Вправа

1. Зіграй приклад вище двічі: раз pp без лівої педалі, раз — з нею. Порівняй барву й гучність.
2. Зіграй фразу mf, потім повтори її відлунням з лівою педаллю.
3. Поєднай ліву й праву педалі: найбільш ефірна барва, на яку здатне фортепіано.