12-тактовий блюз

Блюз, що народився на американському Півдні наприкінці XIX століття, — корінь джазу, року, соулу й фанку. Його найпоширеніша форма вміщається у 12 тактів і три акорди. Щойно вона осяде в пальцях і у вухах, ти зможеш грати з музикантами з усього світу.

Форма

Усі три акорди — домінантові септакорди (C7 = До Мі Соль Сі♭). У класичній музиці такі акорди «хочуть» розв’язатися; у блюзі ж вони звучать як дім. Останній такт (V7) готує наступний квадрат: це turnaround.

Дуже поширений варіант — quick change: у 2-му такті перехід на IV7 (F7), а потім повернення до I7.

Просте розташування: терція й септима

Дві ноти, що визначають септакорд, — це його терція й септима. Зверни увагу, як вони ковзають на півтон між акордами: Мі–Сі♭ (C7) стає Мі♭–Ля (F7).

M:4/4
L:1/4
Q:1/4=90
K:C
"C7" [E_B]4 | "C7" [E_B]4 | "C7" [E_B]4 | "C7" [E_B]4 | "F7" [_EA]4 | "F7" [_EA]4 | "C7" [E_B]4 | "C7" [E_B]4 | "G7" [FB]4 | "F7" [_EA]4 | "C7" [E_B]4 | "G7" [FB]4 |]

Форма тексту AAB

Блюзові тексти часто йдуть за схемою AAB: рядок (4 такти), той самий рядок над IV (4 такти), відповідь (4 такти). Твоя імпровізація може робити точнісінько так само:

M:4/4
L:1/8
Q:1/4=100
K:C
"C7" G2 _B c- c4 | z8 | G2 _B c- c2 _B G | E8 |
"F7" G2 _B c- c4 | z8 | "C7" G2 _B c- c2 _B G | E8 |
"G7" d2 d d- d2 B G | "F7" c2 c c- c2 A F | "C7" G2 E C- C4 | "G7" z4 D E G2 |]

Вправа крок за кроком

1. Увімкни блюзову мінусовку в До. Два повні квадрати рахуй такти вголос («раз-два-три-чотири, два-два-три-чотири…»).
2. Ліва рука: основний тон кожного акорду на першу долю. Якщо загубишся, дочекайся повернення 1-го такту.
3. Права рука: грай розташування «терція–септима» вище в ритмі «чарльстон» (перша доля, потім «і» другої).
4. Зіграй риф AAB вище, потім вигадай власну фразу A на 2 такти й застосуй схему AAB.
5. Повтори у Фа з блюзовою мінусовкою у Фа (F7 – B♭7 – C7).