Імпресіонізм (бл. 1890–1920)
Історія музики · Фортепіано крізь історію · Рівень 4 · 14 хв
Слово походить із живопису (Моне, «Враження. Схід сонця»), і Дебюссі його не дуже любив. Проте воно влучно описує французьку революцію близько 1900 року: музика шукає барви, атмосфери і натяку, а не розвитку й тональної напруги.
Особливості
- Нові звукоряди: старовинні лади, пентатоніка, цілотонова гама (шість нот на відстані цілого тону).
- Акорди заради барви: нерозв’язані септакорди й нонакорди, паралельні акорди (planing), порожні кварти й квінти.
- Далекі впливи: яванський гамелан, почутий на Всесвітній виставці в Парижі 1889 року, уявна Іспанія, Античність.
- Звучання самого фортепіано: резонанс, витримана педаль, звукові хвилі, крайні регістри.
- Образні назви (у Прелюдіях Дебюссі вони стоять у кінці кожної п’єси, у дужках).
Цілотонова гама
M:4/4 L:1/4 K:C C D E ^F | ^G ^A c2 |]
У ній немає півтонів, тож немає ні вступного тону, ні чіткої тоніки: усе ширяє. Дебюссі використовує її у «Вітрилах» (Voiles, Прелюдії, зошит I).
Паралельні акорди
Замість вести голоси протилежним рухом, ту саму форму акорду зсувають цілим блоком, як мазок пензля: паралельні квінти, заборонені в класичній гармонії, стають барвою.
M:4/4
L:1/4
%%staves {RH LH}
V:RH clef=treble
V:LH clef=bass
K:C
[V:RH] [EGc]2 [FAd]2 | [GBe]2 [FAd]2 | [EGc]4 |]
[V:LH] [C,G,]4 | [C,G,]4 | [C,G,]4 |]
Композитори і твори, які варто послухати
| Композитор | Твори |
|---|---|
| Клод Дебюссі (1862-1918) | Дві арабески, «Бергамаська сюїта» («Місячне сяйво»), Children's Corner, «Естампи», Прелюдії («Дівчина з волоссям кольору льону», «Затонулий собор») |
| Моріс Равель (1875-1937) | «Павана на смерть інфанти», «Гра води», Сонатина, «Гробниця Куперена» |
| Ерік Саті (1866-1925) | Гімнопедії, Гносієнни (близькі до течії, але не піддаються класифікації) |
| Габріель Форе, Лілі Буланже, Деода де Северак | Ноктюрни, баркароли; «D'un jardin clair»; «En vacances» |
Як грати в стилі
- Педаль: щедра, але точна; напівпедаль, «тремтлива» педаль (швидкі неглибокі зняття), щоб прояснити звук, не обриваючи його.
- Una corda для далеких звучностей; Дебюссі мріяв про фортепіано «без молоточків».
- Туше: натискай клавішу, а не вдаряй по ній, пальці близько до клавіш, розслаблена вага руки.
- Звукові плани: кожен шар (витриманий бас, акорди, мелодія) має свою гучність.
- Точний ритм: попри гармонійний серпанок, Дебюссі вимагає великої ритмічної точності.
Експеримент: натисни педаль, візьми низьке До fortissimo, а потім слухай, як звучать обертони, поки ти тихо граєш акорди вище. Фортепіано стає інструментом резонансу: у цьому весь дух цієї музики.
Серпанок — не недбалість: імпресіонізм вимагає надзвичайного контролю звуку. Забагато педалі на змінних гармоніях дає кашу, а не атмосферу.