Класичні арпеджіо: Джуліані, Каркассі, Бах
Гітара · Класична техніка · Рівень 4 · 14 хв
1812 року Мауро Джуліані опублікував свої 120 арпеджіо (op. 1): усі комбінації p-i-m-a на двох акордах, C і G7. Вони досі лишаються основою техніки правої руки. Ось чотири формули, які варто знати:
| Формула | Застосування |
|---|---|
| p-i-m-i | М’який акомпанемент, балади |
| p-i-m-a-m-i | Вальси, Романс |
| p-a-m-i | Підготовка до тремоло |
| p-i-m / a-i-m (тріолі) | Мелодія в безіменному пальці (Каркассі op. 60 № 3, Романс) |
M:4/4 L:1/8 Q:1/4=72 K:C clef=treble-8 "C"C G c G C G c G | "G7"G, G B G G, G B G | "C"C e c G C e c G | "G7"G, f B G G, f B G |]
Нехай верхня нота співає
У Романсі чи в Етюді № 3 Каркассі мелодію грає безіменний палець на вершині арпеджіо. Акцентуй її (іноді апояндо), а i та m тримай легкими: слухач має почути мелодію з акомпанементом, а не потік однакових нот.
M:3/4 L:1/8 Q:1/4=66 K:Em clef=treble-8 (3[E,b]BG (3bBG (3bBG | (3[E,b]BG (3aBG (3gBG | (3[E,g]BG (3fBG (3eBG | (3[E,e]BG (3gBG (3bBG |]
Спершу відпрацюй акорди разом (усі ноти одночасно), потім арпеджіо повільно, потім у темпі. Рука, що притискає струни, має бути готова раніше за руку, що защипує.