Як скласти риф – безкоштовний курс:

Риф — це коротка повторювана фігура (один-два такти), яка слугує хребтом п’єси. На рифах побудовані чиказький блюз, рок, фанк і метал. Як і мотив класичного композитора, добрий риф крихітний, але впізнаваний серед тисяч, і він змінюється впродовж усієї п’єси. Його особливість: він народжується під пальцями, часто на відкритих басових струнах.

1. Інгредієнти рифу

Насамперед ритм: синкопа, випередження, паузи. Якщо відстукати ритм по столу і його впізнають — ти на правильному шляху.
Якір: відкрита басова струна (Мі, Ля або Ре) раз у раз повертається як опора між іншими нотами.
Мало нот: мінорна пентатоніка або блюзова гама, щонайбільше три-п’ять нот.
«Поворот»: кінець циклу трохи змінюється (схема AAAB: риф тричі, на четвертий раз варіант), щоб знову запустити цикл.

2. Риф з окремих нот

Два такти в Мі на низьких струнах, а потім той самий риф, перенесений на струну Ля (IV), як у блюзі на рифі.

M:4/4
L:1/8
Q:1/4=104
K:Em clef=treble-8
"E5"E,E, G,E, A,E, _B,A, | E,E, G,E, D E B,2 | "A5"A,A, CA, DA, _ED | A,A, CA, G A E2 |]

Зверни увагу на хроматичну прохідну ноту (Сі♭ у Мі, Мі♭ у Ля) — «блюзову ноту», що додає гостроти. Жест на обох струнах однаковий: ти компонуєш аплікатурною фігурою, а потім її пересуваєш.

3. Риф на пауер-акордах

Пауер-акорди (основний тон + квінта) рухаються блоком уздовж 6-ї струни. Тут глушіння долонею (P.M.) на E5 створює контраст із дзвінкими акордами, що йдуть далі.

M:4/4
L:1/8
Q:1/4=112
K:Em clef=treble-8
"E5""_P.M."[E,B,] [E,B,] z [E,B,] z "G5"[G,D] "A5"[A,E]2- | [A,E]2 "G5"[G,D]2 "E5"[E,B,]4 |]

e |------------------------|------------------------|
B |------------------------|------------------------|
G |------------------------|------------------------|
D |------------------------|------------------------|
A |-2--2-----2-----5--7----|-7-----5-----2----------|
E |-0--0-----0-----3--5----|-5-----3-----0----------|

4. Інші родини рифів

Риф «заклик і відповідь»: фраза на низьких струнах, а потім удар акорду, що відповідає.
Риф на дабл-стопах: дві ноти на відстані кварти на 3-й і 4-й струнах, поширено в блюз-році й соулі.
Арпеджований риф: акорд, перебраний по колу, чистим звуком, часто з дилеєм; ідеально для балади чи вступу.
Риф на органному пункті: відкрита струна, повторювана шістнадцятими, а над нею «вискакують» ноти.

5. Будуємо п’єсу довкола рифу

Вступ: риф сам, двічі або чотири рази.
Куплет: риф триває під голосом, часто спрощений, щоб звільнити місце.
Зміна: риф, перенесений на IV (як у прикладі), або новий витриманий акорд для контрасту.
Брейк: риф різко обривається («stop-time»); лишаються тільки кілька ударів, а потім він стартує знову.
Завершення: риф востаннє, з витриманою фінальною нотою чи завершальним акордом.

Порада композитора: зіграй свій риф у трьох різних темпах. Повільно він стає важким і загрозливим; швидко — радісним чи нервовим. Темп — частина ідеї.

Типові помилки:

Задовгий чи переобтяжений риф: якщо його не можна заспівати, він надто складний.
Жодної тиші: часто саме «пропуск» у рифі робить його незабутнім.
Повторювати риф, ніколи його не змінюючи: згадай схему AAAB і зміни регістру.

Твоя майстерня

Десять хвилин записуй на телефон кожну ідею рифу, що з’являється під пальцями на відкритій низькій струні Мі. Не оцінюй, просто збирай.
Переслухай і залиш риф, який ти ще пам’ятаєш наступного дня.
Дай йому «поворот» (версія AAAB), а потім перенеси його на струну Ля.
Збудуй форму: вступ – куплет – зміна – брейк – завершення, узявши в партнери блюзову мінусовку в Мі, якщо твій риф блюзовий.
Запиши риф у редакторі ABC з clef=treble-8, а табулатуру збережи в зошиті.

Самоперевірка: чи можеш ти насвистіти свій риф напам’ять? Чи зможе друг, який почув його один раз, наспівати його?